СВЯЩЕННІ ЗАПОВІДІ УКРАЇНЦІВ -
НАСТІЛЬНА КНИГА УКРАЇНЦІВ
НАСТІЛЬНА КНИГА УКРАЇНЦЯ
Я давно мріяв про те, щоб наша, така багата природними ресурсами земля,
якою є Україна, з мудрим, героїчним і працелюбним народом відігравала важливу
роль у світовій цивілізації. А люди наші керувалися такими моральними, етичними
і чисто людськими принципами, які б давали їм можливість жити на Землі в
злагоді і мирі, творити сильну і могутню державу – Україну.
А для цього потрібно, щоб українці керувалися у своєму житті певними чітко
виробленими нормами морального та етичного співіснування.
Я перечитував багато мудрих книг, знайомився з творами класиків, звертався
до праць наших політиків і філософів, однак відповіді на це питання не
знаходив. Не зустрічалася близька за духом і формою книга.
На мою думку, це повинна бути невеличка за обсягом, але глибока за змістом
кишенькового формату книжечка, яка б служила посібником і духовним орієнтиром
кожному українцю у будь-який час і при будь-яких обставинах, давала відповідь
на завжди болюче і серйозне питання, як вижити українцям в цьому тісному і
жорстокому світі, як діяти і будувати своє життя, співіснувати в суспільстві,
щоб наш український народ не загубився в цьому багатогранному і багатоголосому
світі. Книга, яка б єднала всіх українців нашої планети в єдину сім’ю.
І ось мені усміхнулася доля. Я зустрівся з поетом, краєзнавцем,
фольклористом, членом Національної Спілки журналістів України Гончаренком
Володимиром Андрійовичем. Як кажуть в народі – зустрілися споріднені душі.
І справді, коли я йому повідав свою заповітну мрію, він сказав, що й сам
давно думав над цим і навіть має багато творчих заготовок для цього. Але коли і
в простих людей є така потреба, то він подумає над втіленням цього задуму в
життя.
Пройшло небагато часу і він приніс мені невеличку книжчину, яку назвав
„Священні заповіді українців”. Це було в новорічні і різдвяні дні. І це стало
для мене своєрідним святковим подарунком. Я відчув серцем і душею, що це саме
та книжечка, яка так необхідна нам сьогодні і напевне буде потрібна ще на довгі
роки не тільки для нинішніх, а й для майбутніх поколінь українців.
Хотілося б, щоб вона стала настільною книгою кожного українця, щоб служила
орієнтиром у нашому буденному житті, щоб за нею училися жити і сповідувати
основні життєві принципи українці всього світу і ставали мудрими, пронизані
взаєморозумінням і взаємоповагою, щирими, доброзичливими і благородними,
гордими за себе і за свій народ людьми.
Мали свою могутню державу, яка б у будь-який час була для них прихистком і
радістю.
Олег Хімічук
Немає коментарів:
Дописати коментар